Туристичний Новодністровськ пропонує:
Гостинно запрошуємо відвідати місто! |
The guests of Novodnistrovsk will be offered:
And just warmly welcome to visit the city! |

І знову осінь усміхнулась загадково,
І знову днину привітав пожовклий лист -
Прийшла на землю чистим подихом Покрова
І зашарілася у відблиску намист.
Я вас запрошую зустрітися із містом
І рознести по крихті щастя в кожен дім.
Хай вас покриє наша матінка Пречиста
І цвіт любові подарує нам усім.
Нехай розкриє ще незнані таємниці
У віддзеркалені душевного тепла.
І буде чистою прабатьківська криниця,
І усміхатиметься квіточка мала.
Барвисті клени запишалися красою,
А в небеса уже полинули пісні.
Колись народжений над древньою рікою,
Новодністровськ для вас засвічує вогні.
І знову днину привітав пожовклий лист -
Прийшла на землю чистим подихом Покрова
І зашарілася у відблиску намист.
Я вас запрошую зустрітися із містом
І рознести по крихті щастя в кожен дім.
Хай вас покриє наша матінка Пречиста
І цвіт любові подарує нам усім.
Нехай розкриє ще незнані таємниці
У віддзеркалені душевного тепла.
І буде чистою прабатьківська криниця,
І усміхатиметься квіточка мала.
Барвисті клени запишалися красою,
А в небеса уже полинули пісні.
Колись народжений над древньою рікою,
Новодністровськ для вас засвічує вогні.


Небесною піснею свято полине,
Омріяне сонце засяє вгорі -
Вітаймо з любов’ю народжену днину,
Оглянувши місто своє на зорі!
Дністер підкорився, прозорії води
Несе з року в рік в голубу далину,
І місто моє загадкової вроди
Стрічає квітучу барвисту весну.
Турбіни своє роздаровують соло,
Рокам усміхаються давні ліси,
Опівдні проміння, малюючи коло,
Вітається дотиком щастя й краси.
СЬогодні і вічно цвіти, моя доле,
Крокуй у майбутнє, мій Новодністровськ!

Ще холоди, буває, дихають поволі,
Та вже весна запроменила кожну мить.
Багато літ яскравим спомином у долі-
Найкраще місто, що вдивляється в блакить.
Уже не раз тепер розказую я дітям
Про дивину, яку народжує любов,
А моє місто, неповторне в цілім світі,
Свої вогні тридцятий раз дарує знов.
Переплелись в десятиліттях покоління,
Усе тополям переказують вітри,
І вірить місто у щасливі сновидіння,
У чисте небо, що нашіптує згори.
Творили диво, та звичайними руками,
Писали пісню, та на місячній струні,
Творили долю незрадливими серцями,
Творили мрію наяву, не уві сні.
Повиростали уже діти і онуки,
В надії погляд із серпанком сивини…
Усім про молодість нагадують ці звуки,
Що із мелодії найпершої весни.
Живи , щасливо усміхаючись світанкам,
Стрічай в обіймах покоління знов і знов,
А ми душею будем разом доостанку,
Розділим все з тобою, наш НОВОДНІСТРОВСЬК !


Автор віршів Інна Гончар