Галицький монастир
На високому крутосхилі Дністра серед
дивовижних красот природи з Божою поміччю створена людьми унікальна споруда –
Свято-Миколаївський монастир, в якому і келії старців, і господарські
приміщення, і навіть сама церква розміщені у скельних печерах.
Багато таємниць приховує в собі історія
походження Свято-Миколаївського храму. А відтак і монастиря. За різними
версіями це і VI-VI, і VI-VII. і IX-X ст. нашої ери.
Як розповідає «Історія Галицького скита» первісна церква була присвячена
Георгію Переможцю, у 1820 році троє рибалок з містечка Калюс, що на Поділлі,
плаваючи на човнах по річці Дністер, напередодні 9 травня (22 травня н.ст.)
вночі бачили на небі знак Хреста у вигляді вогню, який спускався над церквою
скита й став освічуватись світилами малими, немов від багатьох свічок. Через
годину це видіння зникло. Зранку рибалки прибули до священника в с. Непоротове
Тимофія Морецького й розповіли йому про все, що бачили. Оскільки в той день
було свято миколая Чудотворця і люди прийшли до церкви, священник влаштував
хресний хід до скита і відправив молебень. Від цього часу щороку на день
літнього Миколая тут проводилося богослужіння з водохрещенням та відзначалось
велике свято. А 9 (22) травня 1904 року, по закінченні реставраційних робіт, що
тривали рік, церква була знов освячена, на цей раз як Свято-Миколаївська.
Нині монастир вабить і
притягує до себе однаково спраглих віруючих, подорожуючих та науковців. І якою
б не була ціль відвідин, душу мандрівника обов’язково окутає атмосфера добра й
милосердя. Загартована стихією вітру, опалена променями сонця ця місцевість дає
зрозуміти дріб’язковість і сірість життєвої суєти та відчути велич і благодать
наближення до Всевишнього Бога.
Особливе піднесення відчувається біля Спасо-Преображенського монастиря у с. Галайківцях. Чисту та століттями намолену ауру дарує місце, де зцілюються людські душі.
Великий потік паломників до монастирі був, коли тут жив ієромонах Агафодор, який займався вичитками і виганяв бісів, зцілював хворих та немічних.
Особливу увагу
привертає келія, що має хрестоподібну форму, побудована за проектом святого
Серафима Саровського. У цій келії зберігаються 200-300-літні ікони та шматочок
каменя, на якому батюшка Серафим молився тисячу днів і ночей. Унікальною є
копія улюбленої Богородичної ікони Серафима Саровського «Умілєнія», котра час
від часу мироточить. Насельники монастиря дбайливо збирають те миро. Кажуть, що
саме у цій кімнатці являлася Божа Матір отцю Агафодору.
Зараз монастир розбудовується служби правлять у новозбудованому храмі святих чудотворців Косьми та Даміана.
Багато переказів та оповідей є про Галайківський монастир, двері якого гостинно відчинені спраглим дізнатися про чуда, що тут відбувались та відчути атмосферу миру й добра.